Польща посідає перше місце (по відношенню до ВВП) серед усіх країн, які брали участь у наданні допомоги Україні. Польська допомога першою у значних обсягах надійшла на український фронт. Саме ми передали найбільшу кількість важкого озброєння. Польща також входить до числа країн, які, в абсолютних цифрах, прийняли найбільше біженців.

Незабаром будуть прийняті рішення про передачу Україні чергового, 46–го пакету військової допомоги. Військова підтримка, яку Польща надає Україні у її боротьбі з Росією, вже становить близько 15 мільярдів злотих.

POLSKA WERSJA >>
ENGLISH VERSION >>
DEUTSCHE VERSION >>

На початку війни, коли дійсно було дуже важко отримати допомогу для України, коли всі боялися і зволікали, німці давали каски, ми давали танки – Президент РП Анджей Дуда.

(серпень 2024 р., заява для інтернет–каналу „Kanał Zero”)

Польща першою відреагувала на агресію Росії проти України і підтримала нашого сусіда, щоб він міг ефективно боротися з агресором. У перші, вирішальні місяці війни, ми стали беззаперечним лідером у підтримці України поставками зброї. Наша позиція зміцнила Україну у військовому плані, що вплинуло на наступні фази цього конфлікту. Все вказує на те, що якби не польська допомога нашому сусідові, ситуація в Україні сьогодні виглядала б інакше.

За сумою витрат на підтримку воюючої України та допомогу українським біженцям по відношенню до валового внутрішнього продукту Польща посідає перше місце серед усіх країн, які взяли участь у наданні допомоги нашому сусідові.

Польща виділила на цю допомогу еквівалент 4,91% ВВП, з яких 0,71% ВВП витрачено на підтримку України, 4,2% ВВП – це витрати на допомогу українським біженцям.

🔷  Польща першою почала постачати Україні важке озброєння в масовому масштабі, саме Польща ініціювала „танкову коаліцію”, ми першими передали Україні бойові літаки. Ми також першими надали командування в навчальну місію ЄС.

Загалом військова допомога Україні, що бореться, становить близько 15 мільярдів злотих.

Загалом ми надали Україні військову допомогу на суму 3,23 млрд євро або понад 14 млрд злотих. Порівняння нашої участі з іншими країнами ускладнюється відсутністю офіційних повних (з міркувань безпеки) даних, а також тим фактом, що передача частини військової техніки Україні деякими державами досі залишається у сфері декларації.

🔷🔷 Військова підтримка 🔷🔷

Озброєння, яке Польща передала Україні, першим надійшло на фронт у значних кількостях. Ми передали найбільшу кількість важкої техніки з усіх союзників – загалом це близько тисячі одиниць (танки, бронетранспортери тощо).

🔷 З майже 800 танків, які отримала Україна, понад 350 були передані Польщею. Це більше, ніж передали разом: США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія або Іспанія.

Із запасів польської армії надійшло до України: 14 сучасних танків Leopard 2A4 та машини старішої конструкції: 60 танків PT–91 та 280 танків T72M, T72M1, T72M1R.

Першу партію танків Т–72 Польща поставила Україні вже в першій половині 2022 року. Президент Польщі звернув на це увагу в бесіді з німецькою газетою „Bild”: – Ми відправили в Україну понад 240 танків, і це такі танки, які українська армія вміє обслуговувати. Це пострадянські танки, які залишаються в розпорядженні нашої армії.

Протягом наступних місяців в Україну були відправлені чергові партії польського обладнання. Менш ніж через рік після російського вторгнення Польща оголосила про ще один важливий крок, який ознаменував початок нового етапу в допомозі нашому сусідові.

– Щоб посилити оборону від російської агресії, ми передамо Україні роту сучасних танків Leopard, – заявив Анджей Дуда під час візиту до Львова, закликавши інші країни приєднатися до „танкової коаліції”. – Я сподіваюся, що в рядах з черговими ротами танків Leopard та інших, які будуть передані іншими державами, така допомога незабаром зможе зміцнити оборону України. У всякому разі, в Польщі вже прийнято рішення з цього приводу, – зазначив він.

Ми також передали воюючій Україні понад 250 бойових машин піхоти БМП–1, 100 колісних бронетранспортерів Rosomak, дев’ять розвідувальних машин БРДМ–2, понад сотню самохідних гармат, понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ–21 „Град”, що постійно моніторить Центр східних досліджень.

🔷 Повітряні сили України були підтримані 14 нашими літаками МіГ–29 (найбільше серед усіх країн) та 12 гелікоптерами Мі–24 (лише США надали більше, ніж Польща).

Наші перші винищувачі потрапили в Україну в середині березня 2023 року. Таким чином, ми відкрили ще один етап західної допомоги Україні.

 – Буквально протягом наступних кількох днів ми передамо Україні чотири літаки в повному робочому стані. Інші машини в даний час обслуговуються, готуються і будуть послідовно передаватися, – заявив Анджей Дуда під час спільної конференції з президентом Чехії Петром Павелом.

Українська армія вже мала у своєму розпорядженні таку техніку, тож українські пілоти змогли використовувати ці машини одразу, без додаткового навчання.

До України також були поставлені десятки польських безпілотників, призначених для ближньої розвідки, сотні дронів–камікадзе, а також зенітні та протиракетні комплекси.

Крім того, ми передали понад 100 мільйонів боєприпасів різних типів і калібрів.

🔷 У зв’язку з гострою нестачею боєприпасів на лінії фронту в наступні місяці війни, президент РП оголосив про приєднання до чеської „ініціативи з боєприпасів”. Ми заявили про підтримку цієї ініціативи на суму 100 млн євро.

Польща також запропонувала підтримку в навчанні та логістичних питаннях, пов’язаних з передачею літаків F16. На польських заводах з обслуговування та виробництва зброї ми обслуговуємо, серед іншого, танки Leopard, Т–72, PТ–91 і САУ Krab, які Україна використовує на фронті.

В Україну також надійшло 20 000 комплектів Starlink (і ми фінансуємо їх обслуговування) для підключення до Інтернету. Мобільні роутери, які дозволяють користуватися Інтернетом, були вкрай необхідні, особливо на першому етапі війни, коли росіяни порушували українським військам зв’язок, обмежуючи їх можливості захисту.

🔷 Польща організувала або виступила співорганізатором понад півтисячі навчальних курсів для українських збройних сил.

Досі ми підготували близько 25 000 українських військовослужбовців, 14 500 з них – в рамках місії EUMAM.

Ми навчаємо командування і цілі підрозділи пілотів, танкістів, артилеристів, а також логістів і техніків.

На фото – одне з навчань українських солдатів у 10–й бронетанковій кавалерійській бригаді в Сьвєнтошові (Нижня Сілезія) на переданих Польщею танках Leopard 2, під час візиту президента РП, лютий 2023 р.

На основі міжурядової угоди Польща також запропонувала підготовку українських добровольців на польських полігонах. З причин, що лежать на українській стороні, такі тренування поки не почалися.

🔷 Кілька днів тому в Бидґощі розпочав роботу Центр аналізу, тренування і освіти НАТО–Україна (JATEC), який має запрацювати на повну операційну потужність до кінця року.

Це перша офіційна інституція НАТО–Україна, метою якої є широкий обмін бойовим досвідом. Центр очолив поляк, генерал Войцєх Озґа.

JATEC є реалізацією ініціативи Президента РП, представленої на Мадридському саміті НАТО як один з флагманських проектів на підтримку України.

– Використовуючи досвід війни в Україні, ми будемо вдосконалюватися тут у стратегіях ведення війни та в нових елементах поля бою. А з іншого боку – працюватимемо над наближенням збройних сил України до стандартів НАТО, щоб у майбутньому полегшити інтеграцію України до Альянсу, – сказав Анджей Дуда під час нещодавнього візиту до Бидгощі.

Я – Президент Республіки Польща. Мене найбільше цікавить безпека моїх співвітчизників. Я дбаю про безпеку України, тому що вона є нашим сусідом і сьогодні зупиняє потенційну російську агресію проти інших країн. Борючись з Росією, блокуючи російський імперіалізм, Україна сьогодні захищає Європу, в тому числі і нас – Президент РП Анджей Дуда.

(лютий 2023 р., інтерв'ю для TVN24)

🔷 Гуманітарна підтримка 🔷

Вихід з територій України через початок війни став найбільшим переміщенням населення в Європі з часів Другої світової війни. Як наслідок, понад 3,5 млн українців є внутрішньо переміщеними особами, а майже 6,5 млн осіб перебувають за межами країни.

Польща знаходиться в авангарді країн, які, в абсолютних цифрах, прийняли найбільшу кількість біженців.

За даними УВКБ ООН, на даний момент в нашій країні перебуває понад 998 000 українських біженців.

За підрахунками Євростату, у грудні 2024 року на 1000 жителів Польщі припадало 27 українських біженців – ми прийняли найбільше (відносно кількості населення), як і країни Балтії та наші південні сусіди.

🔷 Вже через місяць після початку війни парламент прийняв Закон „Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”, який легалізував їхнє перебування та дозволив присвоїти їм номер PESEL. Це дозволило біженцям користуватися низкою державних послуг, отримувати допомогу на сім’ю та виховання дітей, матеріальну допомогу, а також дало доступ до безкоштовної медичної та психологічної допомоги.

У всіх воєводствах були створені пункти прийому, де особам, які перетинали кордон, пропонували допомогу. Пункти надавали їжу, місця для відпочинку, базову медичну допомогу та інформацію про правила перебування в Польщі та доступні форми допомоги, а також про правила легалізації перебування в Польщі.

Досі працює 12 таких пунктів. Станом на кінець січня 2025 року вони обслужили загалом понад 1,57 млн осіб.

Також було організовано тимчасові об’єкти колективного розміщення, де надавалося харчування – цим рішенням скористалися на сьогоднішній день 574 000 громадян України.

Полегшено доступ до транспортних послуг на території Польщі. Також були прийняті заходи, що дозволяють транспортним засобам або колонам з гуманітарною допомогою безкоштовно проїжджати платними дорогами.

Польський уряд співфінансував проживання та харчування українських біженців – до 30 червня 2024 року понад два мільйони громадян України скористалися цією програмою.

За даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації витрати на утримання воєнних біженців з України, які перебувають під тимчасовим захистом, у 2022 році склали 4,9 млрд злотих і були найвищими серед країн–членів ОЕСР. У 2023 році ця сума склала 2,5 млрд злотих.

🔷 Незалежно від державної підтримки, переважна більшість польського населення долучилася до допомоги біженцям з України. Згідно з дослідженням Польського економічного інституту, це було 77% поляків.

Ця допомога приймала різні форми – від фінансової та матеріальної підтримки, через різноманітні волонтерські заходи, до надання власних будинків і квартир тим, хто цього потребує. Аж 7 відсотків поляків прийняли біженців під власний дах.

За даними ПЕІ, в перші місяці після початку війни поляки з власних кишень виділили на допомогу біженцям в цілому близько 10 мільярдів злотих.

Серед іншого, введено спрощений доступ до ринку праці для лікарів і стоматологів з України, які здобули кваліфікацію за межами ЄС, за конкретним колом професійної діяльності, часом і місцем роботи. Вищевказана процедура – це скорочений шлях (без необхідності нострифікації диплому) для отримання права на практику в Польщі на строк до п'яти років. Аналогічним чином були спрощені правила для медсестер і акушерок, які отримали кваліфікацію за межами ЄС.

Відсоток працюючих біженців, що перевищує 40%, спостерігається ще в деяких інших європейських країнах: Великобританії, Швеції, Литві та Чеській Республіці. Натомість у Німеччині, Швейцарії та Італії відсоток працюючих біженців найнижчий.

🔷 Лікування військовослужбовців і цивільних осіб, навчання медиків

Одразу після початку війни Польща ініціювала десятки заходів, спрямованих на підтримку тих, хто найбільше потребує допомоги. Серед іншого, було організовано перевезення важкохворих дітей, які потребували негайної медичної допомоги.

Одна з таких автоколон, організована на громадських засадах у співпраці з Канцелярією Президента РП, в перші дні березня 2022 року перевезла з дитячої лікарні у Львові до Варшави групу дітей, які потребували негайної спеціалізованої допомоги. Найбільш важкохворі потрапили до трьох госпісів: у Лодзі, Кракові та Торуні.

Через кілька місяців після початку війни в Україні Польща почала регулярно приймати поранених українських військовослужбовців. Раніше це було неможливо через внутрішні українські правила лікування військовослужбовців. Лікування і транспортування з України осіб, які отримали травми в результаті військових дій стало можливим завдяки підписаній Президентом РП поправці до Закону про сестринські та акушерські професії та деяких інших законів. Допомога надавалася громадянам України та особам, які не є громадянами цієї країни, а воювали на українській стороні під час війни.

Пацієнти, переважно з вогнепальними пораненнями та травмами від вибухів мін, потребували насамперед хірургічної та ортопедичної допомоги. Загалом до Польщі прибуло близько 300 поранених українських військовослужбовців і постраждалих в результаті війни в Україні.

Паралельно польські лікарні пропонували повну медичну опіку цивільним особам.

З лютого 2022 року до кінця вересня 2024 року медичними послугами, що фінансуються з державного бюджету, пацієнти з України користувалися таким чином:

• понад 1 100 000 у закладах первинної медичної допомоги;
• 514 000 в амбулаторній спеціалізованій допомозі;
• 457 000  на стаціонарному лікуванні;
• 21 000 отримали психіатричну допомогу (стаціонарну та амбулаторну);
• 77 000 дітей вакциновано

Пацієнтам з України надається особливо легкий доступ до онкологічної допомоги – вони отримують лікування, в тому числі стаціонарне. Послугами клінічної онкології скористалися майже 7 000 пацієнтів з України, а понад 1 000 дітей – послугами дитячої онкології та гематології.

Загалом 1,3 мільйона біженців скористалися медичними послугами, що фінансуються державою. Загальна вартість цього лікування склала 4,3 млрд злотих.

Громадяни України також мають право на всі види психіатричної допомоги та послуги з лікування залежностей, у тому числі й ті, що надаються психологами.

Враховуючи особливу складність охорони психічного здоров'я у зв'язку з війною в Україні, Міністерство здоров'я розпочало пілотну програму терапевтичних втручань, спрямованих на людей, які пережили психологічну травму.

В рамках Дитячого телефону довіри Омбудсмена з прав дитини (800 12 12 12) доступні фахівці, які надають підтримку українською та російською мовами. Телефон довіри працює цілодобово та без вихідних, дзвінки безкоштовні. Підлітки, які вважають за краще спілкуватися по телефону через месенджер, можуть скористатися чатом, доступним на сайті Омбудсмена з прав дитини.

Лікування надавали, зокрема, вузькоспеціалізовані заклади, такі як варшавський Інститут „Пам’ятник – Центр здоров’я дитини”. Тільки за перше півріччя повномасштабної війни він прийняв близько 450 дітей, а понад 800 отримали допомогу в консультаціях і в приймальному відділенні.

На фото – Перші Леді Польщі та України під час одного з візитів до варшавського Інституту „Пам’ятник – Центр Здоров’я Дитини”, жовтень 2022 року.

У відповідь на кризу, спричинену війною, Аґата Корнгаусер–Дуда та Олена Зеленська також ініціювали низку інших заходів, зокрема проект з обміну досвідом між польськими та українськими медиками. У рамках цієї співпраці загалом кілька сотень лікарів і фахівців з України пройшли навчання з лікарняної опікової медицини та медичної евакуації.

Досвідом обмінюються і менеджери лікарень – нещодавно за підтримки Першої Леді українські фахівці, які керують медичними закладами в Івано–Франківську та Рівному, пройшли підготовку  у Воєводській спеціалізованій лікарні в місті Бяла Подляска.

🔷 Медичний хаб

До червня 2024 року через медичний центр MEDEVAC Hub Jasionka поблизу міста Жешув було перевезено в цілому близько 3 000 пацієнтів з України для подальшого лікування у 18 країнах світу.

Частину маленьких пацієнтів, зокрема завдяки міжнародним контактам Аґати Корнгаусер–Дуди, вдалося перевезти до закордонних медичних закладів, де їм була надана спеціалізована допомога.

На фото – перевезення українських дітей–сиріт з важкими формами інвалідності, які завдяки співпраці Перших Леді Польщі та Німеччини з центру перепочинку та координації в Сталовій Волі потрапили до спеціалізованого центру в Кобленці, березень 2022 р.

🔷 Через польські установи, передусім через Урядове агентство стратегічних резервів, яке керує хабом гуманітарної допомоги для України, протягом перших двох років війни до нашого сусіда було доставлено 11 000 тон продовольчих товарів на суму 205 млн злотих і медикаментів на суму 60 млн злотих.

За цей період в Україну було доставлено 70 000 кубометрів палива та 4 000 житлових контейнерів.

Через перевалочний хаб пройшли товари з усього світу вартістю понад 1,5 млрд злотих, 75 000 піддонів, понад 55 000 тон вантажів. Допомогу перевозили 9 000 вантажівок, кілька сотень поїздів перевезли понад 10 000 вагонів і контейнерів. Агентство обслужило дарунки для України, що надійшли з 58 країн світу.

Для внутрішньо переміщених осіб силами УАСР були побудовані 14 контейнерних містечок, в тому числі чотири у Львові. У декількох десятках побудованих досі містечок можуть проживати загалом понад 10 000 осіб, які втратили дах над головою. Цим користуються біженці до тих пір, поки не знайдуть новий постійний притулок.

🔷 Енергетична безпека України

За оцінками Європейської комісії, за останні місяці Росія знищила 80–90% генерацій теплових електростанцій України і 30–50% гідроелектростанцій – загалом 9,2 ГВт встановленої потужності з приблизно 18–20 ГВт, які були доступні до російських атак (з яких 7,8 ГВт припадало на атомні електростанції). Діюча інфраструктура – це об'єкт триваючих і нині російських атак.

За поточними оцінками, потужності енергосистеми України може бути достатньо взимку для забезпечення опалення та електроенергії побутовим споживачам лише протягом кількох годин на день. У даний час тільки стратегічно важливі об'єкти, такі як лікарні, мають постійне електропостачання.

Тому у 2023 році в Польщі було відкрито спеціальний логістичний вузол – „rescEU energy hub”. Через цей хаб було передано Україні кілька тисяч генераторів / трансформаторів і запасних частин.

Під час однієї з останніх операцій з надання допомоги за рішенням Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Державній службі України з надзвичайних ситуацій було надано 207 генераторів. Ще 33 генератори були передані Харківській обласній державній адміністрації.

Також під час попередньої електроенергетичної кризи у 2022–2023 роках Польща зробила значний внесок у гуманітарну та енергетичну допомогу Україні: ENEA Operator Sp. z o.o. передала витратні матеріали для відновлення енергетичної інфраструктури вартістю 1,245 млн злотих, GAZ–SYSTEM – вартістю 200,7 тис. злотих, Energa Operator – вартістю 1,940 млн злотих, а PSE подарували, серед іншого, понад 200 тон обладнання вартістю понад 11 млн злотих.

Цього року допомогу українській стороні пообіцяли надати: Gaz System, Tauron, ENERGA S.A., ENEA S.A., PERN, PSE S.A. та Orlen S.A.

🔷 Логістичний хаб

Польща відіграє ключову роль у передачі допомоги воюючій Україні, і головною причиною цього є наше географічне розташування. Логістичний центр у нашій країні обслуговує переважну більшість іноземних поставок для України: і гуманітарних, і військових.

Лише в першій половині 2022 року через логістичний вузол Механізму цивільного захисту ЄС (UCPM) пройшло понад 80 відсотків допомоги, надісланої Європейським Союзом, на суму близько 800 млн євро. Загальна вартість польської допомоги в натуральній формі, переданої Польщею за цей період, становить близько 415 млн євро.

🔷 Підтримка української культури

Від початку повномасштабного нападу Росії на Україну польські культурні інституції спонтанно долучилися до допомоги, пропонуючи гуманітарну та матеріальну підтримку як біженцям, що шукали притулку в Польщі, так і культурним інституціям та їхнім працівникам, що залишилися на території України. З часом ця допомога набула більш структурованого характеру.

Польські інституції створили програми допомоги, які діють і сьогодні, в рамках яких організовуються мистецькі резиденції, пропонується допомога мистецьким школам та університетам, а також проводиться робота зі збереження колекцій в Україні. Багато польських культурних установ організовують виставки українських музейних колекцій. Ці заходи мають подвійне значення: вони є можливістю представити українські музейні колекції польській та іноземній аудиторії, але перш за все, під час виставки в Польщі ці роботи є безпечними, часто також піддаються необхідним консерваційним роботам.

З початку конфлікту також проводяться заходи зі збору інформації про руйнування української культурної спадщини та понесені втрати. Центр допомоги культурі в Україні, створений при Інституті національної спадщини, постійно аналізує міжнародні джерела та створює базу даних про дії Росії, спрямовані проти матеріальної та нематеріальної спадщини України.

Ще однією сферою співпраці є оцифрування колекцій з метою посилення захисту українських культурних цінностей та спадщини, яким загрожує російська агресія.

Під егідою Міністерства культури і національної спадщини та за його фінансової підтримки була надана допомога як культурним установам, так і митцям, які знайшли притулок у Польщі. Цінною була не лише матеріальна підтримка, але й можливість здійснювати свою творчу діяльність, розпочати і продовжити навчання, скористатися пропозиціями працевлаштування, стипендіями та стажуваннями. Польські культурні інституції організовували численні виставки, вистави, концерти та зустрічі – наприклад, Національний інститут музики і танцю у Варшаві розмістив на своєму веб–сайті анкети для українських митців та культурних інституцій, які перебувають у Польщі, з метою створення бази даних, що об'єднує спільноту культури.

НІМІТ також реалізує програму „WspieraMY Ukrainę”, в рамках якої польські культурні інституції запросили до співпраці кілька сотень українських митців. Інститут літератури запустив україномовний портал posestry.eu, на якому публікуються переклади з польської та оригінальні тексти українських авторів. Також докладалися зусилля для поповнення бібліотек книжками українською мовою як для дітей, так і для дорослих.

🔷 Допомога задля розвитку

Польща також підтримує Україну у відновленні та зміцненні стійкості українських інституцій. Здійснюються заходи з розбудови спроможності державного управління та професіоналізації державних службовців, у тому числі в контексті підготовки до членства в ЄС. Польща також співфінансує діяльність офісу OЕСР в Києві.

Водночас здійснюються заходи, спрямовані на підтримку українських інституцій у збереженні та виконанні їхніх функцій в умовах війни. МВСіА та підпорядковані йому підрозділи надають підтримку українським рятувальним службам, як державним, так і добровольчим. Також надається фінансування українським органам місцевого самоврядування для покращення якості та доступу до соціальних послуг.

Ми також співпрацюємо з українською адміністрацією у відповідь на виклики пов’язані з відновленням. У 2024 році діяльність „Польської допомоги” також включала відбудову медичної та освітньої інфраструктури, а також громадських будівель, зруйнованих внаслідок бойових дій. Підтримка України також поширюється на систему освіти і професійної підготовки у зв’язку з необхідністю забезпечення належної кваліфікованої робочої сили в процесі відновлення країни.

 

🔷 Політична підтримка 🔷

 

Такий широкий потік допомоги воюючій Україні є результатом підтримки, яку польські високопосадовці надали нашим сусідам перед обличчям російської агресії.

Солідарність з українським народом підкреслив візит до Києва Президента Республіки Польща та Президента Литви Гітанаса Науседи за день до російської атаки.

Вже тоді Анджей Дуда заявив, що Україна заслуговує на надання їй статусу країни–кандидата на вступ до Європейського Союзу. У багатьох заявах він також закликав до акцесії України до НАТО. За словами Президента РП, для цього потрібен час, але „початок процесу приєднання мав би велике психологічне значення для українського суспільства і для підняття бойового духу захисників України”.

У низці переговорів з лідерами країн нашого регіону та інших держав Європейського Союзу, під час двосторонніх зустрічей і в рамках більш широких форматів Анджей Дуда закликає до якнайшвидшої та найширшої підтримки нашого сусіда, зокрема, військовою технікою, а також до прийняття рішення про участь України у західноєвропейських структурах та інституціях.

Посилаючись на неоднозначну позицію деяких країн, польський лідер у десятках закордонних інтерв’ю переконує західних оглядачів, що „діалог з Росією не має жодного сенсу. З одного боку, вони хочуть показати цивілізоване обличчя, а з іншого – вбивають у найдикіший і підлий спосіб”.

На фото Президент Республіки Польща в Ірпені та Бучі зруйнованих росіянами, під час першого візиту глав держав з початку війни, квітень 2022 р.

Коли через місяць, під час чергового візиту до Києва, Анджей Дуда виступив перед Верховною Радою України зі своїм історичним посланням, його вітав гімн Польщі та оплески депутатів.
– Вільний світ має обличчя України, запевнив він тоді українських парламентарів.

Це послання, попри динамічну міжнародну ситуацію, все ще актуальне.

Ми підтримуємо Україну, бо віримо, що вона може зупинити імперські амбіції Росії – Президент РП Анджей Дуда.

(лютий 2023 р., інтерв’ю CNN)

[Публікація містить вибрану інформацію про підтримку України з боку Польщі на основі даних, зокрема, Генерального штабу Війська Польського, Центру східних досліджень, ОЕСР, УВКБ ООН, Євростату, Польського економічного інституту, міністерств – матеріал постійно оновлюється].